Редакція Київ Повна версія

Військова омбудсменка вказала на ключовий виклик для українського війська

· Війна

Одним із найбільших викликів для України під час повномасштабної війни залишається формування боєздатної армії з людей, які до мобілізації не мали військового досвіду. Про це розповіла військова омбудсменка України Ольга Решетилова, пише The New York Times.

Як зазначається, питання адаптації цивільних до військової служби є однією з ключових проблем, з якими сьогодні стикаються Збройні сили.

"Головний виклик - як побудувати армію фактично з цивільних людей?" – наголосила Решетилова.

Видання розповіло про нещодавній візит омбудсменки у 162-гу механізовану бригаду на заході України, яка вже невдовзі мала бути розгорнута для участі в боях на фронті. Завданням Решетилової було захистити бійців від жорстоких командирів, колег, від порушень законодавства.

"Нема нікого": 76-річна жінка залишилася єдиною мешканкою села на Вінниччині (відео) Виїзд за кордон студентів 18–22 років: міністр відповів, чи є масовий відтік молоді Найважливіші зміни з 1 червня: зарплата військових, оцифрування трудових книжок та бронь

Вона помітила солдата, який сидів на лавці з милицею поруч, у нього явно були проблеми зі здоров'ям. Командир бригади, полковник Дмитро Бородій, який супроводжував омбудсменку, сказав, що в нього щонайменше 20 новобранців у подібному стані, і він не знає, що з ними робити.

Як розповів Бородій Решетиловій, офіцери-призовники брали на роботу таких чоловіків, хоча вони були радше тягарем, ніж перевагою. Полковник додав, що він не має законного права залишати їх, коли бригада вирушає на фронт. Омбудсменка пообіцяла, що порушить це питання з чиновниками в Києві.

Ще однією проблемою, як розповів командир, було самовільне залишення частини (СЗЧ). Бородій описав новобранця-кінорежисера, який, прибувши на навчання, "був худий, з тремтячими ногами та руками, а очі широко розплющені". Йому сказали, що його роботою може бути зйомка відеороликів про бригаду. 

Реклама

"Але ні, за три дні кінорежисер зник", – сказав полковник.

За словами Решетилової, захищаючи права солдатів, вона має на меті зміцнити армію, зменшивши як кількість ухилення від призову, так і випадків самовільного залишення частини. Водночас вона визнала, що, попри мандат, її вплив усе ще обмежений. 

Зміни у підготовці солдатів

Також Решетилова розповіла і про виклики, що стосуються підготовки бійців з огляду на новий тип війни. Вона зазначила, що через масове застосування безпілотників українських військових необхідно навчати тривалому виживанню в умовах, які ще кілька років тому не вважалися типовими для фронту. 

За її словами, сьогодні українські військові дедалі частіше змушені тривалий час перебувати в замаскованих підземних укриттях, практично не маючи можливості виходити на поверхню навіть для елементарної гігієни чи евакуації поранених побратимів.

Реклама

"Це вимагає змін у доктрині підготовки. Тепер нам потрібно готувати солдатів до довготривалого виживання в обмеженому просторі", – наголосила Решетилова.

Як зазначила вона, військові повинні знати, як виживати навіть за температури мінус 20 градусів без можливості розпалити багаття, адже будь-яке полум’я може видати їхню позицію.

Мобілізація в Україні

Раніше УНІАН писав, що, на думку комбата добровольчих батальйонів "Дніпро-1", полковника Юрія Берези, служити мають і хлопці, і дівчата вже з 18 років. Цей мобілізаційний резерв, за його словами, Україна має готувати  в Закарпатській, Львівській, Волинській, Рівненькій областях на західному кордоні, де "досить багато успішних полковників, офіцерів і солдатів, які проходять там службу з 2022 року".  

Також військовослужбовець 2 штурмового батальйону 5 ОШБр Станіслав Старостенко висловив думку, що знижувати мобілізаційний вік не потрібно, але слід повернути призов до армії. Мовляв, це дало б змогу 18-річним юнакам за 9 місяців навчитися тому, чому їх зараз навчають за 2 місяці за час базової загальновійськової підготовки (БЗВП).

Джерело: УНІАН