Україна не забула про Крим й буде намагатися будь-якими засобами повернути його, - El Pais

Російський президент давно вважає півострів Крим, захоплений у України, неприступною фортецею. Однак ця удавана нормальність – лише ілюзія, за якою Москва намагається приховати значні удари, такі як ті, що зазнали останніми місяцями її флот, пришвартований у Севастополі, та системи протиповітряної оборони в цій окупованій цитаделі, пише журналіст Луї Де Вега в статті El Pais.

Де Вега зазначає, що на тлі наступу, розпочатого Києвом – у спробі перекрити логістичні шляхи до окупованої Росією території шляхом бомбардування мостів, залізничних ліній, доріг та інфраструктури – реальність ставить під сумнів пропаганду Путіна. 

"Україна не відмовилася від Криму", – наголошує український історик та аналітик Олексій Откядач, який народився на півострові.

На думку автора, повернення Криму через 12 років після його втрати сьогодні для Києва вже не є такою мрією, як це було кілька місяців тому, хоча влада, яка там панує разом із десятками тисяч росіян, яких туди привіз Кремль, за останнє десятиліття міцно вкоренилася.

"Саме тому уряд Володимира Зеленського цією безпрецедентною наступальною операцією надсилає потрійний сигнал: росіянам, українському населенню та понад двом мільйонам людей, які проживають у Криму – як тим, хто підтримує позицію Москви, так і прихильникам Києва", - наголошується в статті.

Журналіст додав, що це нагадує їм, що Україна не забула про Крим, що вона намагатиметься будь-якими засобами повернути його і що, якщо це не вдасться, вона зробить життя окупантів нестерпним.

Кореспондент видання наприкінці червня з'ясував, що Севастополь, найнаселеніше місто півострова, не може навіть забезпечити електропостачання і змушений вводити нормування палива на тлі вибухів.

"Мешканці терплять дефіцит і відчувають непевність, яких не знали з 2014 року", - йдеться в статті.

Автор статті зазначив, що більшість українців  останніми роками не виявляли оптимізму щодо можливості повернення територій, окупованих Росією, – близько 20 % території країни, включаючи Крим. 

Песимізм поширився особливо після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року. Але зараз, завдяки ударам безпілотників по ворогу, громадська думка починає бачити можливий переломний момент, і це питання щодня обговорюється владою та ЗМІ.

"Довгий час Крим був фетишем, перлиною імперського міфу Путіна. Зараз ця фантазія руйнується на наших очах. Те, що ми спостерігали останніми тижнями, – це не просто серія випадкових атак, а ретельно продумана військова та дипломатична стратегія", - зазначив правозахисник із татарської меншини – етнічної групи, переслідування якої посилилося з 2014 року Алім Алієв.

В публікації вказується, що метою України є пертворення півострову на острів, відрізаний від поставок і позбавлений засобів оборони.

Татарський аткивіст спрогнозував, що після блокування комунікаційних шляхів – доріг, мостів і залізниць, якими здійснюється постачання – наступним кроком стане остаточне виведення з ладу знаменитого й надзвичайно важливого Керченського мосту, що з’єднує Крим із Росією.

За словами Алієва, мета полягає в тому, щоб завдати удару не лише логістичного та військового характеру, а й психологічного, продемонструвавши "розвінчання російського міфу".

Автор статті зазначає, що захист і утримання півострова в умовах окупації обходяться Москві дедалі дорожче. Його географічне положення та розташування, оточене Чорним морем, змушують її платити високу – і дедалі більшу – економічну, логістичну, військову та людську ціну. 

При цьому, Росії необхідно підтримувати військовий тиск в інших регіонах, таких як український Донбас, у самій російській столиці, а також на низці енергетичних об’єктів у різних регіонах країни, які стають мішенями військових ударів Києва.

"Питання, яке постає у зв’язку з нещодавньою кількатижневою наступальною операцією України проти окупованого Криму – який вона намагається повернути – та, водночас, проти Москви – яку вона намагається ослабити, – полягає в тому, чи зможе Росія витримати тиск на всіх фронтах і чи внесе вона суттєві зміни у своє розгортання військ за нинішніх обставин, що може зробити деякі райони більш вразливими", - пише Де Вега.

Застосування сучасних дронів українського виробництва має на меті ускладнити і без того складні операції з постачання, які Кремль змушений здійснювати в Криму.

За оцінками Алієва, демографічна картина змінилася через приїзд близько 800 000 росіян з 2014 року. Вони бачать, що їхні інвестиції, нерухомість та нове життя, побудоване завдяки окупації, опинилися під загрозою.

Водночас ті, хто чекає на звільнення, покладаються на одне повідомлення, каже Алієв: "Україна нас не забула".