Удари по зерновому ринку Росії та України загрожують світові продовольчою кризою, – FT

Війна Росії в Україні увійшла в нову фазу ескалації з небезпечними побічними ефектами далеко за межами Європи. Один із найактуальніших ризиків – глобальна криза поставок зерна внаслідок нової хвилі російських та українських атак на сільськогосподарський експорт один одного.

Звернути назад цей потенційно катастрофічний аспект конфлікту на даному етапі може бути реалістичніше, ніж намагатися завершити війну повністю. Але це можливо лише за умови, що міжнародна спільнота вирішить долучитися, пише директор Центру Карнегі з питань Росії та Євразії в Берліні Олександр Габуєв у матеріалі для Financial Times.

На цьому етапі конфлікту Україна в основному стабілізувала лінію бойового зіткнення протяжністю 1250 км і розширила свої удари на великі відстані. Але з липня Київ зосередився на новому наборі цілей: російських суднах, що експортують сільськогосподарські товари через Чорне море, а також на залізничній та портовій інфраструктурі в Азовському морі, яка забезпечує їхню роботу.

Атаки на порти з обох боків

Минулого тижня Україна вразила всі три зернові термінали в порту Новоросійська, через які відвантажується понад 40 відсотків російського експорту зерна. Влада призупинила експорт до завершення ремонту, йдеться в матеріалі.

Росія, у свою чергу, посилила ракетні обстріли українських портів на Чорному морі й навіть потопила кілька суден, що прямували до найбільшого порту в Одесі. У результаті сільськогосподарський експорт обох країн ризикує бути значно скороченим або навіть повністю зупиненим.

З огляду на важливість і Росії, і України для світових продовольчих ринків, це викликає глибоке занепокоєння. "Візьмемо, наприклад, пшеницю. Москва та Київ разом контролюють 27 відсотків світового експорту, при цьому більша його частина транспортується через Чорне море. Росія та Україна – домінуючі постачальники для багатьох країн Близького Сходу та Північної Африки", – зазначив експерт.

За його словами, цей сезон уже був надзвичайно складним для виробників пшениці: ціни на паливо та добрива зросли через війну в Перській затоці, а повторювані хвилі спеки позначилися на європейському та американському виробництві. Ціни на пшеницю більш ніж на 25 відсотків вищі, ніж у 2025 році, і продовжують зростати.

ООН прогнозує, що близько 50 мільйонів людей опиняться в стані гострого дефіциту продовольства пізніше цього року лише через кліматичні фактори. Якщо російська та українська пшениця не потрапить на ринок, це може означати, що на горизонті – ще серйозніша криза продовольчої безпеки.

Вирішити проблему продовольчої логістики можна

Хоча наслідки спеки неможливо усунути швидко, порушення продовольчої логістики в Чорному морі – можна. На початку війни в Україні безліч зацікавлених сторін змусили Москву укласти з Києвом зернову угоду, яка забезпечувала вільний прохід українського зерна. Навіть після того, як угода зрештою була скасована, Росія та Україна не докладали систематичних зусиль для припинення сільськогосподарського експорту – аж до цього літа.

За словами експерта, міжнародна спільнота має зараз чинити тиск на обидві сторони, щоб відновити цю негласну угоду. Зрештою, військові вигоди від цих атак незначні, тоді як потенційні збитки є величезними для цілої низки країн по всьому світу.

Рівень шкоди, яку Росія та Україна завдають одна одній, наносячи удари по сільськогосподарському експорту, недостатньо критичний, щоб будь-яка зі сторін запропонувала мир. Кремль заробив 41 мільярд доларів від сільськогосподарського експорту у 2025 році – менше ніж 10 відсотків від загальних експортних доходів.

Для України ж сільськогосподарський експорт становить майже половину її виручки, а її здатність перенаправляти вантажі зерна до портів на Дунаї цього року обмежена через спеку та низький рівень води. Але, оскільки Київ майже напевно отримає чергову фінансову підтримку від Європи, кремлівські заходи щодо припинення відвантаження зерна не позбавлять Україну можливості платити за оборону.

Багато країн зацікавлені в деескалації

Є низка країн, які безпосередньо зацікавлені у відновленні російського та українського продовольчого експорту. По-перше, це країни Близького Сходу та Африки – наприклад, Єгипет, Туреччина, Саудівська Аравія та Об’єднані Арабські Емірати, – які найбільше постраждали б від зернової кризи та мають безліч каналів зв’язку з Москвою й Києвом і важелів впливу на обидві сторони.

Потім є азіатські гіганти на кшталт Китаю та Індії, які є великими покупцями російської нафти, водночас залежачи від російського та українського продовольчого експорту.

Нарешті, є Європа, яка не хоче бачити збільшення припливу мігрантів у результаті потенційної продовольчої кризи. Є й США – ще у 2022 році Вашингтон відіграв важливу роль в організації чорноморської зернової угоди, але хто знає, чи звертає на це увагу команда Дональда Трампа, зазначає експерт.

У матеріалі йдеться про те, що ще не пізно створити міжнародну контактну групу та розробити набір "пряників і батогів" для Москви та Києва, щоб відновити вільний прохід сільськогосподарських товарів. Хоча малоймовірно, що війна в Україні скоро закінчиться, використання дипломатії для стримування найнебезпечніших аспектів конфлікту є корисним саме по собі – і могло б прокласти шлях до ширшої деескалації в майбутньому.

Обстріли – інші новини

Раніше УНІАН повідомляв, що удари РФ завдають нищівної шкоди економіці України. За оцінками співзасновника мережі Goodwine Дмитра Кримського, всього за три тижні останні удари окупантів обійшлися українському бізнесу приблизно в 500 мільйонів доларів.

Крім того, ми також розповідали, що українські дрони практично повністю паралізували експорт російського зерна. Минулого тижня через українські "санкції" зупинилися всі три зернові термінали порту Новоросійська на Чорному морі. Через них Москва загалом відправляла на експорт близько 25 млн тонн зерна щороку.