У Росії назріває банківська криза: європейські спецслужби назвали слабке місце економіки

Російська економіка через воєнну модель господарювання опинилася у "вибухонебезпечній ситуації", коли будь-який економічний шок, наприклад, пакет санкцій проти банків або тривале падіння цін на нафту, може стати спусковим механізмом для серйозної кризи. Про це пише видання Frankfurter Allgemeine Zeitung з посиланням на звіт європейських спецслужб.

У документі стверджується, що найбільш уразливим є російський банківський сектор. Автори звіту вважають, що баланси банків "штучно роздуті". Щоб залучати інвесторів попри високу ключову ставку (14,5%), банки нібито знизили стандарти оцінки ризиків. Масова видача субсидованих державою іпотечних кредитів призвела до зростання цін на нерухомість і створила ризик утворення "бульбашки" та хвилі неплатежів.

Додатковим тягарем для банків стали борги за проєктами державно-приватного партнерства в російських регіонах. Через це фінансові установи змушені брати на себе збитки від малорентабельних проєктів і ризики, пов’язані з труднощами регіонів у погашенні боргів.

Також згадуються "приховані борги", що виникли через пільгові кредити, які банки під тиском Кремля надавали оборонним підприємствам із "колосальними фінансовими потребами". Ще у вересні минулого року кількість тривожних сигналів у банківському секторі настільки зросла, що російська влада побоювалася виникнення банківської кризи протягом наступних 12 місяців, попри спроби Центробанку втримати ситуацію під контролем.

На думку авторів, Росія досі зберігає "видимість динамічної економіки", яка вже не відповідає реальному стану справ. Водночас навіть уряд РФ офіційно прогнозує щонайменше два роки стагнації та знизив прогноз економічного зростання на поточний рік до 0,4%.

Тим часом російському Центробанку дедалі важче стримувати економічні наслідки війни проти України. Додатковий тиск на Центробанк чинить Володимир Путін, який публічно закликав знизити ключову ставку, посилаючись на уповільнення інфляції. Водночас представники регулятора заявляють, що інфляційний тиск залишається високим, а можливості для пом’якшення монетарної політики обмежені через великі державні витрати.

Цього тижня російський парламент також схвалив закон, який дозволяє Міністерству фінансів залучати більше боргу, ніж передбачено бюджетом, без додаткового погодження з депутатами. Причиною стали дедалі вищі витрати на війну: за урядовими оцінками, лише цього року вони потребуватимуть щонайменше 24 млрд євро додаткових видатків.