Європейські держави мають скористатися моментом і взяти на себе активнішу роль у просуванні переговорів між Україною та Росією, адже лише дипломатичний процес здатен покласти край повномасштабній війні. Про це в авторській колонці для Financial Times пише голова відділу Росії та Євразії в аналітичному центрі Rand Corporation Семюел Чарап.
Автор зазначає, що війна триває вже п'яте літо, і останнім часом позиції України, на його думку, зміцнилися. Він нагадує, що західні союзники продовжують нарощувати підтримку Києва: Європейський Союз виділяє кредит на 90 млрд євро, ухвалює новий пакет санкцій проти Росії, а країни НАТО зобов'язалися надати щонайменше 70 млрд євро військової допомоги наступного року.
Втім, пише експерт, цього недостатньо для завершення війни. На його переконання, поряд із військовою та економічною підтримкою має існувати постійний дипломатичний процес.
"Без нього нещодавнє покращення відносного становища України, найімовірніше, призведе до подальшої ескалації або затягування війни, а не до припинення вогню", - пише аналітик.
Чарап нагадує, що після повернення Дональда Трампа до Білого дому США активізували дипломатичні контакти, завдяки чому Москва та Київ уперше з 2022 року провели прямі переговори. Однак, як ідеться у публікації, американські зусилля були нерівномірними: Вашингтон переходив від ідеї часткових перемир'їв до комплексного плану політичного врегулювання, а згодом увагу адміністрації значною мірою відвернув конфлікт навколо Ірану.
На цьому тлі, розповідає автор, саме європейські союзники України отримують можливість проявити ініціативу. Він нагадує, що Велика Британія, Франція та Німеччина вже закликали до активної участі США та Європи у досягненні припинення вогню, однак тепер, на його думку, ці заяви мають перетворитися на конкретні дії. Йдеться про створення безперервного переговорного процесу за участю України, Росії, європейських держав і за підтримки США.
Експерт також звертає увагу, що президент України Володимир Зеленський підтримує активніше дипломатичне залучення Європи, тоді як економічні труднощі Росії та відсутність вирішальних успіхів на фронті, попри значні втрати, можуть створювати для Кремля стимули розглядати можливість переговорів.
РекламаВодночас Чарап застерігає, що самі переговори не гарантують швидкого результату, однак вони необхідні навіть тоді, коли бойові дії тривають. За його словами, саме тривалий діалог дозволяє сторонам краще зрозуміти реальні "червоні лінії" одна одної та шукати можливі компроміси за зачиненими дверима.
Автор визнає ризик того, що Москва може використовувати переговорний процес для затягування часу або послаблення західної підтримки України. Проте, на його думку, не менш ризикованою є ставка на те, що більш сприятливий момент для переговорів з'явиться пізніше.
На завершення експерт нагадує слова президента США Джона Кеннеді, які, на його переконання, залишаються актуальними і сьогодні:
"Дипломатія й оборона не є взаємозамінними. Кожна з них окремо зазнала б невдачі".
РекламаНа думку аналітика, саме поєднання військової підтримки та дипломатичних зусиль дає шанс наблизити завершення найкривавішого конфлікту в Європі з часів Другої світової війни.
Війна в Україні: стратегічний вимір
Як писав УНІАН, Україна успішно перетворила російську стратегію війни на виснаження на свою користь. Путінська військова економіка не витримує затяжних бойових дій і руйнується через українські дальні удари по нафтогазовій інфраструктурі, викликаючи невдоволення навіть серед олігархів.
Також ми розповідали, що героїчний спротив України російській агресії вже зараз може визначати результат глобального протистояння між демократичним світом та авторитарними режимами. Успіхи України, зокрема далекобійні удари по території РФ, змушують Росію скорочувати присутність в інших регіонах, а Китай – переглядати плани щодо Тайваню,.
Джерело: УНІАН
