Ліванський сценарій для України: чи стане "історичне" перемир'я Трампа пасткою для Києва

17 квітня розпочалося 10-денне припинення вогню між Ізраїлем і Ліваном. Президент США Дональд Трамп вже похвалився "десятою врегульованою війною" і висловив оптимізм щодо майбутньої угоди з Іраном. Однак Європі радіти зарано: Росія продовжує обстріли України та прямо погрожує країнам континенту. Водночас Вашингтон фактично проігнорував думку європейців при врегулюванні кризи на Близькому Сході, що може стати тривожним сигналом і для переговорного треку по Україні.

Як саме ізраїльсько-ліванське перемир'я вплине на українські перспективи, розбиралася Gazeta.ua.

Історичний день

Ліван уже за кілька годин після початку перемир'я заявив про його порушення з боку Ізраїлю. Втім, до відновлення бойових дій це не призвело. За умовами угоди, ізраїльська армія залишається на позиціях у Лівані та зберігає за собою право на будь-які "дії, необхідні для самооборони". Єдине жорстке обмеження - заборона на наступ.

Дональд Трамп настільки натхненний результатом, що назвав день "історичним" і вже запросив прем'єра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу та ліванського президента Жозефа Ауна до Білого дому.

Приборкувач терористів

На відміну від попередніх спроб, цей раунд переговорів був прямим, а головним посередником виступив Держдепартамент США в особі Марка Рубіо. Результат був прогнозованим, адже за столом не було представників проіранського угруповання "Хезболла".

Проте бойовиків вочевидь тримали в курсі. Представник угруповання Алі Файяд заявив, що будь-який ізраїльський обстріл означатиме крах домовленостей. Трамп відповів у своєму стилі, "прикрикнувши": "Сподіваюся, "Хезболла" поводитиметься добре". І одразу анонсував переговори щодо Ірану вже цими вихідними.

Ніхто нікому не довіряє

Вперше з 1983 року під тиском Держдепу делегації Ізраїлю та Лівану вийшли на пряму зустріч. Та у сталий мир не вірить ніхто. Ізраїльська армія та сама "Хезболла" закликали жителів півдня Лівану поки не повертатися додому.

Для України цей досвід критичний, оскільки Трамп активно підштовхує Київ до прямого діалогу з очільником Кремля Володимиром Путіним. Ключовим каменем спотикання залишається Донбас. В ізраїльській угоді так само незрозуміло, чи поширюється вона на території, підконтрольні "Хезболлі". Колишній ізраїльський дипломат Алон Пінкас зауважує: режим припинення вогню не може вважатися повним, поки принципові питання не врегульовані.

І знову про зброю

Головне питання - роззброєння "Хезболли". Поки що це має вигляд "джентльменської угоди" від Трампа: бойовики не стріляють в обмін на відмову від вимоги скласти зброю.

"Ідея повного знищення "Хезболли" нереалістична, бо рух є частиною шиїтського населення", - пояснює спецпредставник президента США у Сирії Том Баррак.

На його думку, країнам доведеться шукати "модель співіснування" без чітких переможців та переможених.

Пошуки стабільної моделі

Китай та Росія угоду привітали, але Кремль через речника Кремля Дмитра Пєскова обережно висловив сподівання, що бої не відновляться. Натомість мешканці прикордонних ізраїльських поселень у розпачі. За угодою, вздовж річки Літані створюється 10-кілометрова зона безпеки, яка, на думку глави ради Маале-Йосеф Шімона Гетти, нікого не рятує, а лише підставляє людей під удари.

Аналогічну модель - "буферну зону" на Донбасі - Путін пропонує і Україні.

Зона безпеки і зона ураження

Хоча Київ не схвалив ідею буферної зони, успіх (нехай і тимчасовий) на Близькому Сході може спонукати Трампа повернутися до неї дуже швидко. Попри паузу в офіційних переговорах, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга вже не виключає прямого саміту президента України Володимира Зеленського з Путіним у Туреччині.

Про близькість розв'язки свідчить і посилення тиску Трампа на РФ: нафтові санкції та заборона російським суднам заходити в порти США. Москва відповідає мовою погроз: запуском ракети "Союз 2.1б" в інтересах Міноборони та натяками Шойгу на можливі обстріли Фінляндії та країн Балтії.

Підказка Києву з Бейрута

На Європу тиснуть і Штати, попереджаючи про затримки зброї, що гальмує створення "європейського НАТО". Керівник Генштабу Бельгії Фредерік Вансін взагалі прогнозує завершення війни лише у 2030 році.

Посол України у США (2015–2019 рр.) Валерій Чалий впевнений: щоб європейці стали реальними учасниками переговорів, вони мають стати суб'єктними.

"Їм потрібно зробити щось, без чого переговори були б неможливі. Наприклад, якби частина їхніх Збройних сил уже була на нашій території", - каже дипломат.

Головний же урок Бейрута для Києва: спочатку реальне припинення вогню, а потім - переговори. Трамп висунув таку умову на Близькому Сході, і Україна має домогтися того самого, щоб не дати Росії шансу на маніпуляції, додав Чалий.