Китайська влада використовує війну в Ірані та енергетичну кризу для посилення тиску на Тайвань. Китай офіційно запропонував острову "енергетичну стабільність", але виставив жорстку умову - перехід під управління Пекіна. Агенція Reuters повідомляє про чергову спробу схилити Тайбей до "возз’єднання".
Речник Управління КНР у справах Тайваню Чень Біньхуа вже виступив перед журналістами і заявив про "сильну батьківщину". На думку чиновника, тільки "мирне возз'єднання" гарантує острову безпеку ресурсів.
"Ми готові забезпечити співвітчизникам з Тайваню стабільну та надійну енергетичну та ресурсну безпеку, щоб вони могли жити краще", - заявив Чень Біньхуа.
Reuters в такій заяві бачить очевидний підтекст: свободу пропонують обміняти на гарантоване постачання палива. Проте Тайвань не поспішає приймати допомогу. Острів не купує енергоносії у Китаю. Зараз третину скрапленого газу (СПГ) Тайбей отримує від Катару.
Президент Тайваню Лай Чін-де скликав зустріч правлячої Демократичної прогресивної партії, де заявив, що ресурсів на острові на найближчі місяці достатньо. Стратегія полягає у диверсифікації - вже у червні Тайвань збільшить імпорт американського газу.
"Тайвань застосував диверсифікований та багатоджерельний стратегічний підхід до імпорту енергоносіїв", – підкреслив Лай Чін-де.
У жовтні офіційне агентство "Сіньхуа" вже перелічувало переваги енергетичної допомоги, пише Reuters. Йшлося й про економічну підтримку та стабільність. Але була умова: островом мають керувати "патріоти", тобто люди, лояльні до Пекіна.
РекламаReuters зазначає, що окрім "пряника" КНР ніколи не відмовлялась від "батога". Силовий сценарій залишається на столі й Пекін нарощує військову присутність біля берегів острова.
Іронія ситуації полягає у внутрішніх проблемах самого Китаю, інформує агенція. КНР - найбільший імпортер нафти у світі, але минулого тижня влада заборонила експорт власного палива. Обмеження діятимуть мінімум до кінця березня, адже Пекін боїться внутрішнього дефіциту.
Минулого року такий експорт приніс Китаю 22 мільярди доларів. Тепер ці гроші принесли в жертву внутрішньому ринку, підсумовується у матеріалі.
Енергетичні новини на тлі війни в Ірані
Експерти прогнозують значне підвищення цін на пальне внаслідок військових дій в Ірані. Зокрема, ціни на дизельне та авіаційне паливо, а також мазут, можуть відчутно зрости через можливі перебої з постачанням середньо-важкої нафти.
Війна в Ірані може ускладнити для України наступну зиму, вважає економіст Олексій Кущ. Наприклад, ціни на хабі TTF на початку березня сягнули €60 за МВт·год, тоді як на початку року вони становили €30–33. Це створює для України, яка частково залежить від імпорту газу, необхідність негайного пошуку додаткових джерел енергоносіїв.
Окрім того, ціни на нафту також зросли в реакції на тлі іранської кризи. Вартість нафти марки Brent збільшилася на 3,04 долари, досягнувши 103,25 долара за барель. Ціна американської нафти марки WTI зросла на 3,39 долара, досягнувши 95,85 долара за барель.
Джерело: УНІАН
