Для Путіна падіння Ірану стане непоправною втратою, – NYT

В останні тижні Росія, безумовно, виглядала бенефіціаром війни США в Ірані. Ціни на нафту помітно зросли, деякі санкції були тимчасово скасовані, а увага Заходу розсіялася. Однак можливе досягнення перемир'я в конфлікті змушує лідера РФ Володимира Путіна хвилюватися. Якщо перемир'я збережеться, країна сильно постраждає, стане біднішою та ізольованішою. Якщо воно зруйнується і війна поновиться, сукупний тягар військових ударів, санкцій та внутрішніх заворушень може призвести Іран до фрагментації або краху.

"Обидва ці результати повинні – і, ймовірно, змушують – Путіна задуматися. Іран – російський партнер, який ще до цієї війни завдавав Америці збитків, не вимагаючи при цьому участі Росії. З точки зору Кремля, це практично незамінний партнер", – пише оглядачка The New York Times Ніколь Граєвскі.

Режими пов'язані однією й тією ж образою: переконанням, що очолюваний США міжнародний порядок покликаний стримувати їх. Це спільне переконання породило співпрацю в галузі розвідки, фінансів і складну архітектуру обходу санкцій.

"Під час цієї війни, мілітаризувавши Ормузьку протоку, Іран продемонстрував, що може чинити вплив, який швидко і широко відчується в усьому світі. Він може чинити тиск на Сполучені Штати так, як Росія, що загрузла в конфлікті в Україні, не може. Більше того, для Росії останні кілька тижнів продемонстрували саме цінність Ірану", – зазначає аналітик.

При цьому, якщо Ісламська республіка впаде, жодна інша країна в орбіті Росії не зможе зайняти її місце, зазначає вона:

"Китай надто інтегрований у світову економіку. Північна Корея, яка постачала Росії зброю та солдатів на Україну, не може проєктувати свою міць далеко за межі Корейського півострова".

При цьому Путін, через чотири роки війни в Україні, не має можливості для російського військового втручання в Іран. Навіть якби він її мав, така очевидна ескалація матиме наслідки в тих сферах, де Росія найбільш вразлива, через постачання зброї до Києва, посилення вторинних санкцій або розширення обміну розвідувальною інформацією. Кожне збільшення підтримки Ірану має порівнюватися з тим, чого це може коштувати Росії в Україні.

Водночас у Кремля є інструменти впливу, що не вимагають застосування звичайної військової сили: приватні військові підрядники, які можуть забезпечувати навчання або захист фракцій, чиє виживання служить російським інтересам, та потоки зброї через мережі обходу санкцій, які Іран і Росія створювали роками. Росія вже надає розвідувальну підтримку та допомогу в галузі радіоелектронної боротьби, хоча й в обмеженій формі.

Перемир'я у війні в Ірані

Віцепрезидент США Джей Ді Венс у п'ятницю вирушив до Пакистану на переговори з Іраном щодо врегулювання ядерного спору та припинення війни. Однак шанси на успіх здаються низькими, оскільки погляди обох сторін кардинально розходяться.

Іран погрожує бойкотувати переговори, якщо не будуть виконані дві умови – припинення вогню в Лівані та розблокування іранських активів. У відповідь на це Трамп опублікував власний пост, у якому заявив, що в Ірану "немає жодних козирів".